2015-12-12
Свої солодкі шістнадцять років пам’ятає кожна людина. Проте, це пора не лише безтурботності й легковажності. Саме в цьому віці в нашій країні вручають паспорт. Та не всі вважають цю подію за свято й відзначають її з урочистостями. А у Томашгородському НВК школі І-ІІІст.-ліцеї вже стало доброю традицією відзначати свято повноліття. 11 грудня 2015 року юнаки і дівчата 11 класу стали громадянами України. Молоде покоління зробило перший крок у відповідальне і свідоме доросле життя, взявши в руки найголовніший документ - паспорт громадянина України.
Розпочалося свято словами:
Моя Україно, сьогодні я стану
Твоїм повноправним громадянином. Віднині назвеш ти мене, Батьківщино, Своїм вже дорослим і відданим сином! |
Право вручити паспорт громадянина України учням 11 класу Томашгородського ліцею було надано директору ліцею Приту Олександру Сергійовичу. Разом з паспортом Олександр Сергійович вручив учням квіти та побажав їм бути гідними громадянами незалежної України.
Ніхто у залі не залишився байдужим після звернення учнів зі словами подяки до батьків. Защеміла душа і заблищала сльоза після цих слів, тільки б не забули діти їх протягом свого життя.
З напутніми словами звернулися до учнів батьки та вручили їм святковий коровай:
- Дорогі наші сини і дочки! Ми підносимо вам хліб-сіль - дар усьогонашого народу. Не забувайте про хліб насущний, пам'ятайте, хто ви і звідкивийшли. Пам'ятайте, як важко дістається хліб. І нехай цей духмяний запах короваю, який увібрав у себе тепло і світло щедрої української землі, завжди нагадує вам ваших батьків і рідний дім!
Слово-звернення, слово-настанову, слово-побажання мала класний керівник Ковалевич Валентина Олександрівна, яка подарувала кожному своєму вихованцю оберіг з українською символікою.
На свято були запрошені дівчатка з пишними бантами та швидкі хлопчики, менші сестрички та братики наших іменинників. Вони щиро привітали їх з отриманням паспорта громадянина України.
В кінці свята прозвучали слова, які є актуальними в цей нелегкий для всіх нас час:
- Дай нам, Боже, сили і снаги,
Щоб цвіли дніпровські береги,
Щоб жили гуртом, не по одинці,
На землі щасливі українці.